Чи впливає стан будинку на можливість отримання компенсації за зруйноване житло?
В процесі отримання компенсації за зруйноване житло нерідко виникають протиріччя між власниками нерухомості та членами комісій, що здійснюють обстеження та приймають рішення про надання компенсації. Переважно це трапляється через незнання своїх прав та обов’язків під час компенсаційних процедур.
Ситуацію на реальному приладі розглядають фахівці Юридичного порадника для ВПО.
У пана Богдана* є будинок у селі — 1930 року будови, із дерев’яними вікнами, без сучасного ремонту, але рідний і цілком придатний для життя. Хтось із його сім’ї у ньому жив постійно, хтось — приїздив сезонно, а хтось давно виїхав, але все одно сплачував податки, щомісячні комунальні платежі, доглядав як міг, і точно не планував його покидати назавжди.
Та одного дня будинок був знищений обстрілом. І ось власник подає заяву через «Дію», комісія проводить обстеження, формує акт про непридатність для проживання та рекомендацію демонтажу. Здавалось би — всі ознаки того, що людина має право на компенсацію за зруйноване майно.
Але комісія неочікувано відповідає: «Відмова. Будинок і так був занедбаний до війни».
Відмова обґрунтована низкою аргументів:
- «25 років ніхто не проживав»,
- «будинок напівзруйнований до бойових дій»,
- «використовувався як сарай» тощо.
Пан Богдан залишився сам-на-сам із питанням: «Чи справді стан будинку до війни може позбавити компенсації? І чи має право комісія відмовити за такими формулюваннями?»
Розберемо питання детально.
Чи враховується попередній стан будинку?
Ні, і це ключова особливість.
В законодавстві щодо компенсацій за зруйноване житло немає вимоги, щоб будинок був:
- «новим»,
- відремонтованим,
- заселеним на дату руйнування,
- «у чудовому стані»,
- або таким, у якому хтось був зареєстрований чи проживав.
Єдина визначальна умова — це факт знищення об’єкта внаслідок бойових дій та неможливість його відновлення, що підтверджується Актом обстеження.
У ситуації, що аналізується актом комісійного обстеження зафіксували:
- будинок — зруйнований,
- імовірна причина — артилерійський обстріл,
- категорія пошкодження — ІІІ (непридатний для використання, підлягає демонтажу).
Отже, юридично визначальним є не косметичний стан будинку, не старі вікна чи матеріал стін, а його руйнування внаслідок війни.
Чи може комісія відмовити, якщо будинок був «занедбаний»?
Ні, не може — бо «занедбаність» не є підставою для відмови.
Поняття «занедбаний», «покинутий», «старий», «без ремонту» — це оціночні характеристики, які:
- не передбачені чинними нормативно-правовими актами,
- не є юридичним критерієм для відмови.
Підстави для відмови у наданні компенсації за знищене житло чітко визначені й обмежені, серед них:
- Подання заяви про надання компенсації за знищений обʼєкт нерухомості особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до Закону або не має повноважень для подання заяви (заявник не є власником; майно було знищено НЕ через бойові дії, а, наприклад, через коротке замикання та подальшу пожежу; заявник є недієздатною особою тощо).
- Виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений обʼєкт нерухомого майна.
- Подання заяви про надання компенсації за знищений обʼєкт нерухомого майна після спливу строків (пізніше одного року з дня припинення воєнного стану або його скасування на території, на якій розташовувався знищений об’єкт нерухомого майна).
Серед них немає:
- стану ремонту,
- давності проживання,
- форми використання (для прикладу, чи зберігалось сіно),
- припущень членів комісії.
Будинок пана Богдана — це все майно, яке має цінність і охороняється законом.
Чи має значення, чи хтось проживав у будинку?
Ні.
Право на компенсацію має власник, а не «мешканець».
Компенсація надається не за «втрачену можливість проживання», а за знищений об’єкт нерухомості як майнову цінність. Тому навіть якщо власник не жив у будинку останні 20 років — це не виключає його права на компенсацію.
Що робити, якщо комісія відмовила через «стан будинку»?
Крок 1. Зберіть усі документи:
- акт комісійного обстеження;
- звіт технічного експерта (за наявності);
- довідки, фото, відео;
- копію рішення про відмову;
- копії поданих заяв у «Дії».
Крок 2. Проаналізуйте, чи є в рішенні комісії посилання на реальні правові підстави.
Крок 3. Якщо підстав немає або вони не відповідають дійсності варто оскаржувати рішення.
Це можна зробити:
- до виконавчого комітету органу місцевого самоврядування (як перший рівень оскарження),
- до суду.
Крок 4. Якщо справа дійшла до суду, варто акцентувати на ключовому:
- акт обстеження підтвердив руйнування;
- причинно-наслідковий зв’язок із бойовими діями;
- стан будинку до війни не є підставою для відмови;
- комісія вийшла за межі повноважень, застосувавши «суб’єктивні оціночні критерії», які не передбачені законодавством.
Таким чином, у разі виникнення схожих ситуацій, варто пам’ятати, що стан будинку до війни не має стати бар’єром для отримання компенсації.
*Ім’я змінено
