Ворожбянська міська громада
Сумська область, Сумський район

Пам'ятка для населення: Що необхідно знати про сказ

Дата: 28.03.2024 10:17
Кількість переглядів: 97

Фото без описуЗахворювання на сказ було описано ще 3000 років тому, але і в наші дні воно не втратило своєї актуальності і реєструється більш ніж в 160 країнах світу. Щорічно понад 10 мільйонів людей отримують різні пошкодження від тварин і близько 50 тисяч гинуть від укусів тварин, хворих на сказ. 

До кінця 19 століття ніякі засоби не рятували людей і тварин від цієї хвороби. Кожен заражений був приречений. І тільки в 1885 році французький вчений Луї Пастер відкрив метод профілактики проти сказу. Його перший пацієнт - дев'ятирічний хлопчик, покусаний скаженою собакою, був врятований від неминучої загибелі.

За  даними  ВОЗ  і  МЕБ,  сказ  входить  в  першу   п'ятірку  найбільш  небезпечних  зооантропонозів,  що  завдають  найбільших  соціальних  і  економічних  збитків. Згідно  із  статистичними  даними  в  Україні  кожна  12  сім'я  в  місті, та кожна 3-тя у  сільській  місцевості  мають  домашню  тварину  (собаку  або  кішку),  яка  проживає  поряд  з  людиною.  Через  скрутну  економічну  ситуацію  в державі, агресією з боку рф, та  безвідповідальне  ставлення  власників  до  своїх  улюбленців,  частина  тварин  поповнює  ряди  безпритульних.

Що таке сказ? 

Сказ — це небезпечний та невиліковний антропозооноз (це жахливе слово означає, що цим можуть хворіти як люди, так і тварини), який вражає центральну нервову систему з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами  і  завжди закінчується смертю.

Зараження відбувається при попаданні слюни хворої тварини у рану чи на слизову оболонку. Дуже небезпечне потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки очей, рота, носа, а також на шкіру, де можуть бути невидимі простим оком ушкодження.

У зовнішньому середовищі вірус сказу не стійкий та чутливий до високої температури, сонячного проміння, засобів дезінфекції.

Серед людей захворювання на сказ поширюють зазвичай домашні тварини. Особливу небезпеку становлять бродячі собаки і кішки. Домашні тварини можуть заражатися одна від одної і від диких тварин.

За останні роки найчастішим джерелом поширення хвороби стали лисиці.

Ознаки сказу у тварин

У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій. Найбільш небезпечна форма сказу - тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо. 

Симптоми сказу у собак

• млявість, відмова від їжі

• труднощі при ковтанні

• хриплий голос

• слинотеча

• до води байдужа — гідрофобії нема (вона з'являється частіше за все у людей!)

• зазвичай на другий день починається період збудження - собака нервує, може розгризати рани, їсти неїстівні предмети, намагаєтся сховатись

• може тікати з дому і за день пробігати великі відстані - до 50 км за добу

• несподівана зміна поведінки - агресія чи навпаки підвищена ласкавість.

Період збудження триває 3-4 дні, гине - на 6-8 день хвороби.

Симптоми сказу у кішок

• зростаюче збудження

• агресія

• труднощі при ковтанні

• хриплий голос

• слинотеча

• під час нападу важко визволити постраждалу частину через спазм жувальних м’язів

Заходи профілактики та захисту від сказу 

• Суворо дотримуватися правил утримання собак, котів та інших тварин, щорічно робити їм щеплення проти сказу. Вакцинація тварин - ефективний та єдиний засіб профілактики захворювання на сказ. Це є обов’язком кожного власника тварини;

• Уникати контактів з дикими та безпритульними тваринами; роз'яснювати це дітям, щоб уникнути зараження не тільки сказом, але й іншими небезпечними захворюваннями;

• Проявляти насторогу у разі незвичної поведінки тварини або без причини агресивної поведінки будь-якої домашньої тварини і повідомляти про це Держпродспоживслужбу;

• При виявленні трупів тварин не чіпати їх, не знімати шкірку, а в обов'язковому порядку повідомити Держпродспоживслужбу;

• Не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти);

• виконувати правила утримання тварин, які затверджені органами місцевого самоврядування;

• продаж, купівлю, вивезення собак, котів, а також диких тварин в інші місцевості здійснювати лише за наявності ветеринарної довідки про щеплення проти сказу.

• Не слід вбивати домашню тварину, що покусала або подряпала людину, за нею має бути встановлено 10-денне спостереження; Відповідно до Інструкції про заходи боротьби зі сказом тварин: « п.2.3. Собаки,  коти та інші  тварини,  що  покусали  людей  чи тварин,    повинні   бути   негайно   доставлені   їх   власниками (підприємством,  установою,  організацією та ін.) або особами, які займаються відловом бродячих собак та котів,  в найближчу установу державної ветеринарної медицини для огляду  та  карантинування  на протязі 10 днів.    В окремих випадках,  при наявності  загородженого  двору  або приміщення,  з  дозволу  установи  державної ветеринарної медицини тварина,  що покусала людей або інших тварин,  може бути  залишена під   розписку   у  власника  при  умові,  що  він  зобов'язується утримувати її на прив'язі або в ізольованому приміщенні на протязі 10  днів і дозволяти спеціалісту ветеринарної медицини здійснювати нагляд за цією твариною».

Шляхи зараження людини

• Зараження людини може відбутися при укусі та ослиненні хворою твариною, коли вірус разом зі слиною тварини потрапляє в рану.

• Також у разі потрапляння слини на слизові оболонки очей, носа, рота, пошкоджені шкірні покриви.

• Дуже небезпечні подряпини, нанесені кігтями, тварини часто лижуть лапи, тому на пазурах залишається певна кількість збудника інфекції, яка достатня для зараження.

• Заразитися сказом можна і від зовні здорової тварини, тому що в ряді випадків сказ у тварин може протікати у безсимптомній формі (у собак перші ознаки захворювання проявляються через 3-6 тижнів після зараження).

При всіх подібних контактах з тваринами необхідно:

• Промити рану, садно, подряпину великою кількістю проточної води з милом.

• Обробити рани йодною настоянкою.

• Накласти стерильну пов'язку.

• Негайно звернутися в медичний заклад.

Перебіг хвороби у людини 

Захворювання настає після інкубаційного періоду (4-6 тижнів), протягом якого вірус з місця проникнення в організм просувається до головного мозку і викликає його запалення. У деяких випадках цей період скорочується до 1-2 тижнів або збільшується до 1 року і більше.

Спочатку з'являються симптоми загального нездужання: температура, нудота, блювота, головний біль, загальна слабкість.

Поступово наростає сильне почуття тривоги, з'являється свербіж, поколювання, тянучі болі по ходу найближчих до місця укусу нервових шляхів.

Далі хвороба переходить у стадію виражених клінічних явищ. Розвивається водобоязнь - хворобливе судомне скорочення м'язів глотки і гортані при спробі пити воду, при вигляді води, при звуці води, що ллється.

У разі укусу будь-якою твариною - НЕГАЙНО звернутися до лікаря!

Щеплення від сказу - залишається поки що єдиним засобом, щодо запобігання цьому захворюванню. Курс щеплень складає всього шість ін'єкцій і передбачає їх своєчасне проведення відповідно до призначення лікаря і за певною схемою.

Ні в якому разі недопустимо самовільно перервати вакцинацію, припиняти або скорочувати курс, інакше щеплення будуть неефективні.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Діагностування сказу при житті не розроблено! Остаточний діагноз ставлять лише після загибелі за допомогою вірусологічних досліджень.

Зазвичай люди починають активно щеплювати своїх домашніх улюбленців після того, як в населеному пункті виявлено сказ.

ПАМ'ЯТАЙТЕ, сказ не можна вилікувати, його можна лише попередити. Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо з дикими та незнайомими, має бути головним правилом для кожного!

Ваша відповідальність може зберегти багато життів! Не нехтуйте вакцинацією тварин від сказу! 

Цей вид вакцинації можна зробити безкоштовно в державній лікарні ветеринарної медицини за місцем проживання.

Зараз під час війни в багатьох клініках є благодійні програми, за якими також можна отримати безкоштовну вакцинацію домашніх улюбленців. Скористайтеся любою можливістю убезпечити своїх тварин, себе, родини та оточуючих! 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора