Насильство — мовчати не можна, повідомити!
Насильство над дітьми — це фізична, психологічна, сексуальна або експлуатаційна діяльність або бездіяльність, що завдає шкоди фізичному, психічному чи емоційному стану дитини. Насильство над дітьми є серйозним порушенням їхніх прав. Насильницькі дії можуть залишити тривалі та негативні наслідки для дитини протягом усього її життя.
Основні прояви насильства щодо дітей:
-
Фізична агресія, напади, удари.
-
Погрози застосування насильства.
-
Сексуальне насильство.
-
Контроль та влада над постраждалими.
-
Залякування та переслідування.
-
Обмеження доступу до ресурсів.
-
Нехтування (пасивне або приховане зловживання).
-
Викрадення, незаконне обмеження волі.
-
Вторгнення до житла, місця навчання постраждалої дитини.
Насильство поширюється як вірус, якщо воно перебуває у “комфортних умовах тиші”.
Реагування на насильство — це інвестиція в безпечне середовище, яка доступна кожному, тому так важливо не бути байдужими, вчасно помічати, реагувати та повідомляти про насильство. Діяти при цьому потрібно у найкращих інтересах дитини, надавати пріоритет права та інтересам постраждалих.
Яким чином можна зафіксувати факт насильства над дитиною?
Розглянемо дії працівників, що безпосередньо працюють з дітьми та помітили прояви насильницькіх дій щодо дітей:
Фіксація факту насилля. Це може бути будь-який письмовий документ: консультаційний протокол, повідомлення до правоохоронних органів, довідка, висновок.
Що потрібно фіксувати: прямі вислови дитини (її ж словами); результати спостереження; результати психодіагностичних методик, якщо вони застосовувалися; результат продуктів діяльності людини.
Що не входить у межі компетенції фахівців, які працюють з дітьми?
Потрібно завжди пам’ятати, що основне завдання реагувати на будь-які ознаки насильства, зафіксувати факт насильства та повідомити про нього до відповідних служб. Будь-які інші дії можуть нашкодити розслідуванню та самій дитині.
Заборонено:
Самостійно проводити “розслідування” та збирати факти про дитину та подію.
Визначати чи було насильство, чи ні.
Перекладати на дитину відповідальність за рішення щодо повідомлення до правоохоронних органів.
Надавати будь-які коментарі щодо результативності розслідування.
Здійснювати деталізацію обставин подій до моменту відібрання поліцією доказів.
Надавати обіцянки “його/її посадять”.
Кожна дитина є унікальною особистістю, її гідність, права, інтереси, потреби та особисте життя повинні поважатися та захищатися. Завдання усіх фахівців, що працюють з дітьми — створювати безпечне середовище та бути “безпечними дорослими”. Важливо вчасно реагувати на будь-які ознаки насильства і шукати підтримку від відповідних організацій та служб.
Допис підготовлений на основі тренінгу “Виявлення та реагування на випадки насильства щодо дітей”, який відбувся в рамках проєкту “СПІЛЬНО. Соціальні послуги”. Дякуємо ВГЦ “Волонтер” та тренеркам Тамарі Бугаєць, Наталії Пашко, Людмилі Гриценко, Анні Козловій за навчання.
Проєкт #CПІЛЬНОСоціальніПослуги впроваджується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Консорціумом партнерських організацій за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KfW). В Консорціум входять: Українська мережа за права дитини, Partnership for Every Child / Кожній дитині, “СОС Дитячі Містечка” Україна, ГО "Соціальна Синергія", Громадська організація "Дніпровська ліга соціальних працівників", Громадська організація «Всеукраїнська організація "Клас"»
