ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї, ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Основні ознаки економічного насильства:
- контроль над фінансами іншої людини;
- обмеження доступу іншої людини до користування спільною власністю, маніпуляція правом власності як перевагою одного члена сім'ї над іншим;
- погрози жертві втратити кошти, власність чи особисті речі у разі непослуху;
- обмеження права іншої людини навчатися чи працювати;
- примушування до заняття проституцією, жебрацтвом, крадіжками;
- відбирання у жертви коштів чи документів;
- примушування передати право власності на рухоме та нерухоме майно жертви;
- приниження жертви та психологічний тиск через перевагу у матеріальній власності;
- маніпулювання думками та бажаннями жертви способом відбирання у неї матеріальних ресурсів та їжі.
Прояви економічного насильства щодо дітей:
- дитині доводиться знаходити гроші у сторонніх, самостійно заробляти замість навчатися у школі; чи красти, тому що не вистачає на необхідні речі чи їжу;
- батьки (опікуни) тиснуть на дитину - псують, викидають чи відбирають у дитини речі (іграшки, одяг тощо);
- дитину примушують працювати на когось або віддавати дорослим кишенькові чи подаровані гроші (особисті речі);
- над дитиною здійснюють контроль, обмежуючи її доступ до їжі;
- дорослі примушують дитину до жебрацтва, крадіжок чи проституції;
- як спосіб покарання - батьки змушують дитину працювати;
- батьки відмовляються надавати дитині кошти на освіту чи необхідні освітні матеріали;
- батьки змушують дитину діяти за їхнім бажанням, водночас погрожують втратою житла, їжі чи особистих речей.
Економічне насильство над іншими членами сім’ї зазвичай здійснюють люди, які концентрують в своїх руках всі доходи сім’ї: свою зарплату, зарплату другого з подружжя, пенсії батьків та інші види доходів. При цьому тільки від них залежить, скільки з «загальної скарбнички» отримає кожен з членів сім’ї.
Часто такий вид насильства притаманний людям, які є єдиними «годувальниками» в сім’ї. Вони вважають, що розподіл грошей, визначення пріоритетних витрат, фінансові покарання або заохочення - це їх прерогатива по праву. Робиться це під приводами «загального» бюджету, «розумного» планування фінансів і «турботи» про добробут сім’ї. У результаті люди, що потрапили у фінансову залежність у власній родині, відчувають себе приниженими і обдуреними. Коли ж справа доходить до поділу майна і активів (наприклад, у разі розлучення), то раніше залежні люди найчастіше залишаються ні з чим.
Якщо Ви стали жертвою, свідком прояву насильства, або знаєте про такі випадки - важливо про це говорити та розповідати про це іншим. Подолання насильства можливе лише за умови об’єднання зусиль державних органів та установ, громадських організацій, і кожного з нас. Не мовчіть, дійте!
З питань насильства в сім’ї можна звернутися за телефонами:
- національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 (стаціонарний) або 116 123 (з мобільного телефону);
- національна дитяча «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства: 0 800 500 225 (стаціонарний) або 116 111 (з мобільного телефону);
- цілодобова урядова «гаряча лінія» з питань протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству щодо дітей: 15-47.
