Ворожбянська міська громада
Сумська область, Сумський район

ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї, ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

Дата: 12.09.2023 14:15
Кількість переглядів: 254

Фото без описуВідповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Також, психологічне насильство – це використання переваги, щоб принизити та знецінити іншого члена сім’ї. Насильством також є свідоме ігнорування потреб та почуттів тих членів сім’ї, які залежні від людини та потребують догляду. В першу чергу це діти та люди старшого віку.

Ознаками психологічного насильства є:

  • постійна образлива критика, маніпулювання, контроль над життям жертви;
  • звинувачення, засудження, словесні образи;
  • обзивання нецензурними словами, приниження;
  • ігнорування як спосіб «покарання» (як серед дорослих, так і щодо дітей);
  • покарання та погрози покарання, погрози життю й здоров'ю, заборона висловлювати свою думку, вільно пересуватися поза домом та спілкуватися з близькими;
  • зняття людиною із себе відповідальності за негативний вплив на психологічний стан жертви;
  • відмова спілкуватися, щоб змусити жертву почуватися винною, принизити її;
  • ізолювання жертви від спілкування з друзями чи родиною, контроль над спілкуванням через прочитання особистої пошти і повідомлень у соцмережах;
  • знецінення людини, цілковитий контроль над усіма сферами її життя.

Прояви психологічного насильства щодо дітей:

  • образливі слова й приниження дитини щодо її успішності в навчанні, позашкільної діяльності, захоплень, інтересів чи повсякденної поведінки («Ти тупий/тупа», «Так і виростеш нездарою», «В одне вухо влетіло, через інше вилетіло»);
  • втягнення дитини у конфлікт між дорослими, примус підтримати одного з дорослих («Іди і розкажи йому/їй, може, він/вона тебе послухає», «Передай йому/їй, що я більше його/її не хочу бачити», «Іди до нього/неї, тебе ж там більше люблять»);
  • постійні домашні конфлікти чи насильство, яке бачить дитина;
  • ігнорування дитини як спосіб покарання.

Найкраща профілактика психологічного насильства – це його попередження. Коли в сім’ї створено сприятливий психологічний клімат, є повага та взаєморозуміння, тоді зростає ймовірність того, що не буде підстав для психологічного насильства, тому:

  • поважайте і цінуйте себе, вчиться говорити «Ні», адекватно витримувати розчарування і злість свою та партнера;
  • дбайте про себе, про можливість задовольняти свої потреби, не чекаючи або вимагаючи цього від партнера;
  • у разі необхідності звертайтеся за допомогою, розділяйте відповідальність, витримуйте свою слабкість;
  • намагайтеся говорити в парі про те, що хвилює чи приносить дискомфорт, розвивайте вміння знаходити компроміс.

Якщо Ви стали жертвою, свідком прояву насильства, або знаєте про такі випадки – важливо про це говорити та розповідати про це іншим. Подолання насильства можливе лише за умови об’єднання зусиль державних органів та установ, громадських організацій, і кожного з нас. Не мовчіть, дійте!

З питань насильства в сім’ї можна звернутися за телефонами:

  • національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 (стаціонарний) або 116 123 (з мобільного телефону);
  • національна дитяча «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства: 0 800 500 225 (стаціонарний) або 116 111 (з мобільного телефону);
  • цілодобова урядова «гаряча лінія» з питань протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству щодо дітей: 15-47.

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора