A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Ворожбянська міська рада
Сумська область, Сумський район

Костюк Олександр Федорович #ШануймоСвоїхГероїв

Дата: 07.05.2021 08:10
Кількість переглядів: 796

Костюк Олександр Федорович народився 25 жовтня 1919 р. в селі Сергіївка в сім’ї селянина-хлібороба. Закінчив повний курс середньої школи. Після закінчення 10 класів (1 січня 1938 р.) розпочав трудову діяльність учителем другої школи села Андріївка Балаклійського району Харківської області. Через рік повернувся додому, працював у місцевій школи школі учителем історії. 29-го листопада 1939 р. був призваний в ряди червоної армії. Проходив службу в західній Україні де зустрів перший день війни.

«На початку війни мені було 21 з половиною роки. Переді мною, як і перед іншими товаришами по зброї, стояло головне завдання — чесно виконати свій обов’язок перед Батьківщиною, перед своїм народом у боротьбі з німецьким фашизмом».

Про перший бій Олександр Федорович розповідав "Повітряні пірати раптовим нападом інтенсивно скидали бомби, а ворожа артилерія вела безперервний вогонь. Ворожий напад розпочався рівно о 4:00 ранку за 1 годину до ранкового підйому. Свист ворожих бомб і розрив снарядів швидко підняли на ноги оторопілих солдатів. Для мене і моїх товаришів це було перше бойове хрещення".

Командир 5 батареї лейтенант Однодолька дав наказ Костюку та його товаришу Дорофєєву їхати за бойовими снарядами до армійського складу на відстані 10 кілометрів. Вони поїхали. Коли на складі повантажили бойові снаряди, відправились до своїх бойових позицій. Але доїхати до них не вдалося. «Наші автомашини були пошкоджені та згоріли від ворожих обстрілів. Ми пішки йшли на позиції своєї батареї. Раптом на обочині дороги ми побачили автомашину з нашої батареї, в який сидів поранений комбат, а шофер був убитий. Рятуючи комбата, я сів за кермо цього автомобіля і ми поїхали в сторону міста Проскурова. Але на одному відрізку дороги вороги розбили та цю машину, а мене повітряною хвилею викинуло в болото. Поки я вибирався з болота, повз мене по шосе пройшли ворожі танки. Вибравшись з болота, я побіг до лісу, що був неподалеку. Тут, в лісі, я зустрів наших солдатів, і ми разом почали рухатися в напрямку міста Проскурова. Солдати моєї частини збирались в місті Проскурові і дивізіон був направлений до міста Києва в Броварський ліс, де формувався 186 Зенітно-артилерійський полк, куди увійшов і наш 307 ОКЗАД».

186 Зенітно-артилерійський полк виступив на захист м. Житомир, де вступив у бій з противником на розвилці доріг м. Бердичів — м. Попельня. Після цього полку був направлений знову під м. Київ в м. Дарниця. В Дарниці полк був поповнений бойовою технікою.

Після важких боїв полк відійшов район міста Канева, отримавши завдання захищати місто Ізюм. Зайнявши оборону на протилежній стороні річки Дніпра, полк 12 днів бився за місто Канів. "Наша артилерія вела безперервний вогонь по ворожій піхоті й танках. А під час туману, коли було погано видно, наші артилеристи вели вогонь дуже обережно, щоб не пошкодити пам’ятник і музей великому Кобзареві Т.Г. Шевченку на Тарасовій горі".

Після боїв за м. Канів полк вів важкі бої в районі м. Золотоноша біля села Кобиляки. Біля цього села німецька авіація звершила варварський наліт на позиції батареї. У цьому поєдинку артилеристи збили 2 бомбардувальники та винищувач противника. У бою відзначилась артилеристи 5 батареї, якою командував комбат молодший лейтенант Мочалов, командир вогневого взводу старший лейтенант Яновина. Далі полк воював за міста: Полтава, Харків, Чугуїв.

Олександр Федорович Костюк нагороджений орденом "Червоної зірки", орденом "Великої вітчизняної війни" II ступеня, медаллю "За відвагу", медаллю "За оборону міста Сталінград". Нагороди отримані за участь у звільненні Ростова, в боях за Сталінград, у боях на Курсько-Орловській операції під Бєлградом, за р. Дніпро в районі Бородаївки, в Ясса-Кишинівській операції, в боях Північна Трансильванія, за Будапешт, звільнення Чехословакії, м. Братислава, в боях на території Австрії, звільненні міст Госдорф та Лаа.

Після повернення до рідного села працював учителем історії, та був обраний директором Сергіївської школи, посаду якого обіймав з 1959 по 1981 рік.

#ШануймоСвоїхГероїв


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь